Не зламатись під снігом
Не треба було прати пуховик раніше терміну, та й чоловікові говорила, що рано перевзувати колеса автівки в кінці березня… (іноді абсурдно-смішні речі приходять у голову, коли починаєш шукати причинно-наслідкові зв’язки для подій, яких ти не очікував. «Як сніг на голову» – відомий всім фразеологізм втілився у реальність буквально за кілька квітневих днів, що несподівано здивували погодою. Такі події якось завжди вибивають із колії, змушують пригальмувати задуматися, щось переосмислити. В моєму випадку починають проводитися паралелі… І ось на які думки навернула несподівана зміна погоди: Це не правильний стан речей. Так не має бути. Ні за законами природи, ні за людськими. І все ж, сніг випав. Не цікавлячись ні в кого своєю вчасністю, не запитуючи, хочемо ми того чи ні… Впав на квіти, що готувалися вже розпустити свої бутони, довірившись сонцю; на птахів, які починали повертатися до домівок, плануючи поповнення у родинах; на людей, які вже познаходили пальта й сонячні окуляри
